Інтеграція агродронів у сучасне сільське господарство відіграє ключову роль у підвищенні врожайності культур, оптимізації виробництва та збільшенні прибутковості бізнесу.
Незважаючи на нестабільну економічну ситуацію та поточні виклики, Україна залишається лідером у вирощуванні високомаржинальних культур. Використання безпілотних технологій для оптимізації агровиробництва значно підвищує ефективність агропроцесів та сприяє зростанню прибутків аграріїв.
Тож 30 жовтня 2024 р. DroneUA провів науково-практичну онлайн-конференції “Агродрони VS Класика: результати дослідницького полігону”, у рамках спільного дослідницького проєкту DroneUA, ТОВ “Самміт-Агро Юкрейн” та Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) за участі Кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин при Факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології.
Ресурсоощадні технології захисту кукурудзи, соняшнику та пшениці озимої за системного за системного застосування агродронів
Микола Доля, доктор сільськогосподарських наук, професор, член.-кор. НААН України, відзначив основні аспекти ефективності, що забезпечує використання агродронів, а саме:
- своєчасність;
- якість;
- технологічність.
На основі польових досліджень, що були здійснені в рамках спільного проекту між НУБіп таDroneUA, експерт відзначив зменшення негативного впливу шкідників та хвороб на піддослідні види культур та відстежив зменшення непродуктивної площі, завдяки відсутності технологічних колій в процесі виконання технологічних операцій завдяки агродронам.
“Перспектива з розумінням збудників, їх видів, оцінки їх фенології, біологічних показників, а також своєчасність досягається за рахунок агродронів. Розуміючи спектр шкідливих видів, найоперативніший і найефективніший прийом контролю може досягатися за використання агродронів”, - відзначає фахівець.
Бджолозапилення як додатковий інструмент збільшення врожаю
Олександр Олійник, керівник департаменту реєстрації та розвитку продуктів ТОВ “Самміт-Агро Юкрейн” розповів про важливість приваблення бджіл до запилення високомаржинальних культур(соняшнику, ріпаку, гречки та гірчиці) за допомогою внесення атрактантів.
Зокрема, експерт відзначив важливість урахування факторів, що можуть негативно впливати на бджолозапилення, а також обґрунтував економічні вигоди внесення атрактанту агродронами й поділився дослідами, що заклали спільно з DroneUA .
Підсумки польових досліджень. Плани 2025 в розвитку технології агродронів
Анатолій Безолюк, керівник агронапрямку DroneUA, XAG Ukraine розглянув переваги застосування агродронів на противагу традиційному сервісу, а також зробив акцент на вчасності виконання агроооперацій згідно технологічної карти культури, що є важливим фактором для збільшення урожайності.
Експерт відзначив значну економію води і паливно-мастильних матеріалів, що значно скорочує витрати на виконання агрооперацій, завдяки використанню агродронів.
Також Анатолій Безолюк закцентував на окупності агродрону не тільки для великих агрохолдингів, а і малих фермерських підприємств в перспективі, що дозволить виконувати агрооперації незалежно від графіків сервісних бригад. Покупка агродрону дозволить вчасно виконувати агрооперації, що гарантовано збільшить урожайність та підвищить прибуток.
DroneUA дякує експертам та партнерам у проведенні дослідів та демонстрації результатів спільних експерименту у рамках онлайн-конференції. Представлені результати досліджень допоможуть покращити ведення агрооперацій та модернізувати сучасну агрогалузь, а використання безпілотних технологій дозволить не тільки збільшити урожайність, а й покращити якість продукції.
А для того, щоб дізнатися точні розрахунки та отримати науково обґрунтовані висновки експертів, базовані на результатах експерименту, проведеного між DroneUA та партнерами, - заповніть форму нижче.
Залишивши свої контакти у формі, ви отримаєте відеозапис конференції та презентації спікерів, у яких:
- відсоткове співвідношення щодо зменшення негативного впливу шкідників та хвороб на піддослідні види культур завдяки агродронам: пшениця озима, озимий ріпак, соняшник, кукурудза;
- відсоткове збільшення продуктивної площі поля завдяки відсутності технологічних колій на озимій пшениці, кукурудзі, соняшнику;
- відсоткові та грошові показники щодо збільшення врожайності соняшнику завдяки запиленню культури бджолами;
- розрахунок додаткової врожайності культур на дослідному полігоні завдяки агродронам: соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи.
