В умовах трансформації аграрного сектору, зумовленої непростими геополітичним умовами та євроінтеграційним курсом, український агробізнес дедалі більше потребує технологічних рішень, здатних забезпечити ефективність, стійкість і конкурентоспроможність виробництва. Саме ці виклики стали предметом фахової дискусії під час ХVII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro25), що відбулась у Києві 11 грудня 2025 року.
DroneUA, як компанія, що з нуля сформувала ринок агродронів в Україні та є одним із трендсеттерів технологічної трансформації вітчизняного агросектору, долучився до події, де разом із представниками держави, бізнесу та профільних асоціацій обговорив ключові виклики аграрного сезону 2026 року та окреслив стратегічні вектори розвитку галузі.
Однією з центральних тем обговорення стала імплементація норм Європейського Союзу у сфері ведення сільського господарства. Зокрема, до 2028 року Україна має відмовитися від понад 100 діючих речовин у засобах захисту рослин, що не сертифіковані відповідно до законодавства ЄС. Це автоматично обмежує використання ще більшої кількості препаратів у виробничих технологіях. За підсумками дискусій було констатовано, що така відмова коштуватиме агросектору щонайменше 1,5 млрд доларів США щорічно, створюючи суттєві ризики як для агровиробників, так і для хімічної промисловості.
Окремо наголошувалося, що заборона критичних діючих речовин напряму загрожує рентабельності та самому вирощуванню стратегічно важливих для України культур, зокрема соняшнику та ріпаку, що фізично неможливо без спеціалізованих пестицидів. Крім того, різка відмова від звичних ЗЗР без надання ефективних альтернатив створює передумови для розвитку тіньового ринку та контрабанди, що матиме негативний вплив на економіку загалом.
На цьому тлі агродронові технології розглядаються як один із практичних інструментів адаптації до нових регуляторних реалій. Анатолій Безолюк, керівник агронапрямку DroneUA, зазначає, що активне впровадження агродронів у період трансформації агровиробництва дозволяє аграріям оптимізувати витрати та підвищити ефективність операцій.
«Втрата врожайності через неможливість повноцінного захисту культур від шкідників у разі відмови від звичних ЗЗР є неминучою. Водночас інтеграція агродронових технологій у виробничі процеси дає змогу зменшити або навіть повністю нівелювати ці втрати за рахунок економії інших ресурсів — води, пального та самих пестицидів», — зазначає експерт.
На відміну від класичної колісної техніки, агродрони дозволяють повноцінно реалізувати підходи точного землеробства, зокрема завдяки ультрамалооб’ємному обприскуванню (УМО). Такий підхід забезпечує істотну економію води при приготуванні робочих розчинів (від 5 л/га), усуває потребу у технологічних коліях, що може дати приріст урожайності на рівні 3–10% з гектара, знижує карбоновий слід за рахунок скорочення використання пального до 80%, а також мінімізує простої завдяки можливості виконання робіт одразу після опадів.
Водночас під час панельних дискусій було зафіксовано ще один системний виклик для галузі — кадровий дефіцит. Станом на 2024 рік 69,6% агропідприємств повідомили про нестачу робочої сили, причому один із найбільших дефіцитів спостерігається саме серед операторів агродронів. Попри це, лише 26,6% аграрних підприємств у 2024 році інвестували в навчання персоналу, що свідчить про критично низький рівень розвитку професійних навичок у галузі.
“Обов’язкове впровадження програм підвищення кваліфікації для агрономів і технічних спеціалістів розглядається як необхідна умова сталого розвитку агровиробництва. Саме синергія практичного досвіду та нових знань, заснованих на використанні сучасних технологій, дозволить українському агросектору забезпечити стабільні врожаї та масштабувати виробництво в умовах зростаючих обмежень”, — підсумовує Анатолій Безолюк.
DroneUA дякує партнерам і колегам за фаховий обмін досвідом, а організаторам конференції — асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та UCABevent за створення професійного майданчика для системного обговорення майбутнього вітчизняного агровиробництва.
