Соняшник є не лише стратегічною культурою для аграрного сектору України, а й одним з ключових експортних продуктів, що формує основу національної економіки. Десикація, як агрооперація, відіграє вирішальну роль у забезпеченні високої якості врожаю та його рівномірного дозрівання, що критично важливо в сучасних умовах. На третій Open talk with DroneUA||Відкрита бесіда з DroneUA на тему “Десикація соняшнику 2.0: стратегія лідерства на світовому ринку”, що відбулася 15 серпня 2024 р., зібралися представники влади, експерти індустрії та власники бізнесу, які обговорили сучасні тенденції ринку, процес десикації за допомогою агродронів, а також беззаперечні економічні й технологічні вигоди від виконання агрооперації на соняшнику.
Онлайн-зустріч вкотре продемонструвала, що українські аграрії активно працюють попри усі поточні виклики, забезпечуючи левову частку світового експорту соняшника, впроваджуючи інноваційні підходи з використання безпілотних технологій у своїх агровиробництвах.
Місце соняшнику в національній економіці країни та на світовому ринку. Прогноз зі збільшення посівних площ
У структурі посівних площ України, соняшник займає близько 22%, що дозволяє бути країні серед лідерів з вирощування культури. Роман Косенко, директор Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА, наводить наступні показники експорту соняшнику:
- за категорією олійні насіння та плоди -973 млн дол. США(або 5,8% від загального обсягу експорту);
- за категорією жири та олії тваринного або рослинного походження, - 2 млрд 676 млн дол.США (або 16% від загального обсягу експорту).
Зокрема загальний валовий збір соняшнику складає близько 13 млн тонн. Експерт відзначає, що торік загальний валовий збір усіх культур на Черкащині склав 4,2 млн тонн, що дозволило області посісти друге місце по урожайності в Україні.
Розглядаючи стан посівів у Черкаській області, Роман Косенко ділиться, що за підсумками січня травня 2024 року загальний експорт товарів Черкаської обл. склав 561 млн дол. США, з яких частка продукції агропромислового комплексу становить 506 млн дол. США, або 90.3%. Загалом під урожай 2024 року за всіма категоріями господарств Черкащини засіяно 225,6 тис. га, з якої18,5% відведено під соняшник. Для порівняння торік культурою було зайнято 238.8 тис. га.
Фахівець прогнозує, що у 2025 році посівні площі під соняшник збільшаться, оскільки культура є високомаржинальною: “Аграрії - це бізнесмени. Вони моніторять ринки та адаптуються до викликів сьогодення тому в структуру своїх посівних площ все більше вводять площі під посів соняшнику”.
Саме тому десикація соняшнику за допомогою агродронів є важливим інструментом для досягнення оптимального рівня вологості насіння в період збирання врожаю, що дозволяє знизитивартість сушіння та витрати на подальшу доробку.
“Майбутнє за дронами, адже вони значно полегшують та стандартизують роботу в полях, допомагаючи заощадити та підняти ефективність. Дрони доводять свою ефективність у різноманітних секторах, а головне демонструють результати, завдяки яким нашим аграріям вдається бути успішними попри усі виклики”, - підсумував Роман Косенко.
Соняшник 2024. Збереження врожаю
Розглядаючи прогнозовану врожайність соняшнику на міжнародних ринках, Анатолій Безолюк, керівник агронапрямку DroneUA, XAG Ukraine передбачає зниження збору культури на 2% у Європі, що відповідатиме 2,1 тонн/га., та на 1% у світі загалом - 54,8 млн тонн у порівнянні з 2023 роком.
У розрізі регіонів України очікувана врожайність планується на рівнях:
- на Півдні - до 2-2,5 тонна/га;
- на Вінничині, Житомирщині та Хмельниччині - від 2,5-3 тонна/гаі більше.
Аномальна спека, що зачепила практично усю країну, вдарила по врожайності культури. За підрахунками аналітиків Україна недобере до 1,5 млн тонн соняшнику, що призводить до росту цін вже зараз:
- наразі ціна за 1 тонну насіння соняшнику складає 19 тис. грн;
- сьогодні зустрічаються ціни на рівні 20 тис. грн/тонназ доставкою на елеватор.
- за прогнозами ціни можуть сягати до 23 тис. грн/тонна.
“Аномальні погодні умови призвели до більш раннього достигання соняшнику, відповідно, і до швидшого збору культури. Для того, щоб максимально зібрати вирощений врожай, більшість фермері обирають агрооперацію десикації”, - зауважив Анатолій Безолюк.
Зокрема, десикація відкриває перед аграріями можливості з вирішення ряду проблем:
- забезпечити вчасне збирання врожаю у період прогнозованих чи очікуваних дощів, що запобігає втратам;
- пришвидшити збір врожаю для своєчасної підготовки поля до сівби озимих культур;
- призупинити розвиток хвороб (фомоз, фомопсис, різні види гнилі, склеротиніоз) та забезпечити збереження врожаю;
- висушити бур’яни, полегшити збирання й запобігти втратам врожаю;
- зменшити витрати на сушіння та подальшу доробку, а також запобігти падалиці культури
Оцінюючи особливості здійснення агрооперацій в господарствах із різним земельним банком, фахівець пропонує оптимальну формулу використання агродронів та залучення сервісних компаній, що займаються внесенням десикантів на професійному рівні:
- зазвичай великі агрохолдинги володіють 1-2 агродронами, що часто використовуються для R&D діяльності, тому компанії все частіше розглядають можливість залучення сервісних бригад;
- господарствам із середнім земельним банком варто зосередитися на придбанні власного агродрона, оскільки в активні сезони левова частка сервісних бригад зайняті на полях великих компаній;
- рішення для малих фермерських господарств - придбання власного невеликого агродрона, щоб мати можливість самостійно здійснювати обробку полів вчасно;
- одноосібники із земельним банком до 50-100 га - оптимальним є створення кооперативів та часткове залучення фінансування для покупки агродрона із державних програм підтримки, наприклад, часткової компенсації.
Анатолій Безолюк наводить розрахунки окупності агродрона господарством на прикладі втрат від витоптування посівів соняшнику на площі посіву 200 га. На полі з нескладною конфігурацією приблизне витоптування може становити близько 2%. При урожайності 2,5 тонна/га. втрата на полі загалом складе 10 тонн соняшнику. У перерахунку по вартості 20 тис. грн за 1 га. сума сягне 200 тис. грн тільки на одній технологічні операції від витоптування.
Фахівець рекомендує також враховувати показники втрат паливно-мастильних матеріалів, логістику води, а також ЗЗР. На площі 200 га. при здійсненні 2-3 технологічних операцій, господарство може окупити вартість невеликого дрона та почати використовувати його і для інших операцій у своєму господарстві.
Стратегія десикації соняшнику в агрохолдингах
В межах онлайн-вебінару, Євгеній Сапіженко, заступник директора агробізнесу з інноваційного та цифрового розвитку “Кернел”, розповів про відпрацьовані стратегії компанії у використанні агродронів та сервісних бригад.
Експерт зазначає, що наразі в агрохолдингу використовують послуги сервісних компаній, вивчають новинки, тестують різні дрони та здійснюють оцінку дієвості технологій. Такий збалансований підхід дозволяє залишатися максимально гнучкими, реагуючи на виклики різного характеру з максимальною ефективністю та вигодою.
Оцінюючи доцільність застосування агродронів у процесі десикації, Євгеній Сапіженко поділився ключовими проблематиками, з якими зіштовхнулася компанія у поточному агросезоні. Зокрема основні труднощі у вирощуванні соняшника полягали у:
- низькому запиленні культури у деяких кластерах, через що кошики соняшника до половини незаповнені. Тому прогнозовано, що цьогоріч недобір врожаю може скласти близько 10% на полях Черкаської та Полтавської областей, а також Умані й Голованівска, де відзначається тривалий період спеки;
- виникненні таких захворювань як біла гниль, що можна попередити чи зупинити від поширення у ґрунт завдяки проведенню десикації агродронами, а також вертицильозне в'янення, що за словами фахівця серйозно впливає на масу та якість продукції.
Додатково експерт відзначає, що: “У великих кластерах, де десикація є щорічною обов’язковою операцією варто мати власні агродрони, тому ми поступово ми рухаємося у цьому напрямку”.
Приваблення бджіл - новий інструмент для аграріїв
Розглядаючи процес запилення як один із ключових аспектів, що визначає врожайність багатьох сільськогосподарських культур: соняшника, сої та гречки, Олександр Олійник, керівник департаменту реєстрації та розвитку продуктів ТОВ “Самміт-Агро Юкрейн” розповів про роль застосування атрактантів за допомогою агродронів.
Серед основних причин недостатнього запилення культур експерт виокремлює:
- тривалу спекотну погода;
- певні сорти гречки не є привабливими для запилювачів, що через що необхідно використовувати атрактанти;
- незручну будову квітки для бджоли;
- розпилення на сусідніх полях речовин з репелентними властивостями.
Своєю чергою використаня атрактинтів дозволяє підвищити активність комах запилювачів, збільшити ефективність перенесення пилку, і, відповідно збільшити врожайність та покращити якість продукції.
Практичне застосування препарату за допомогою агродронів на полях продемонструвало наступний приріст урожайності за культурами:
- cоняшник - 40-50%;
- гречка - 35-40%;
- ріпак 25-30%.
Зокрема, для якісного визначення впливу атрактанту від Самміт-Агро Юкрейн на активність бджіл, врожайність та медозбір, DroneUA, НУБіП та AmoHive провели експеримент на 5 га соняшнику на Київщині. Норма виливу розчину становила 1 л/га, при загальній кількості 7 л. Активність бджіл раси карніка та українська степова досліджувалася протягом 17 днів у 4 смартвуликах, при відстані 1,3 км.
”DroneUA надали якісне внесення агродронами на соняшнику, а НУБіП проводив облік та підрахунки комах. З одного боку проведення досліду припало на високу спеку, близько 35-38°C, що чинить негативний вплив на літ бджіл. З іншого - сприяло доброму виділенню нектару, тому вранці та ввечері бджоли всеодно запиляли цвіт”, - зазначив Олександр Олійник.
Результати досліду продемонстрували приріст бджіл на кошику соняшника в період цвітіння на 10%, що дозволило збільшити запиленість та загальний медозбір. Пік медоносу тривав протягом 3-4 днів, що призводило до переповнення рамок у вилках.
“Оскільки рамки у вулику були заповнені, спеціалістам доводилося забирати мед під час проведення досліду. Після такого втручання бджоли значно зменшували літ. Тому важливо підготувати пасіку таким чином, щоб мінімізувати людське втручання у вулик. За декілька днів після звільнення рамок літ запилювачів відновився, що свідчить про пролонговану дію препарату”, - підсумував фахівець.
Проведення десикації за допомогою послуг сервісних компаній
Застосування дронів для здійснення агрооперацій довело свою ефективність дозволяючи оптимально розподіляти препарати, підвищувати якість внесення, оптимізувати витрати ресурсів, забезпечувати своєчасну обробку навіть на полях зі складною конфігурацією.
Євген Тетерєв, технічний керівник сервісної компанії FarmFleet, розкрив ключові аспекти внесення ЗЗР дронами. Зокрема, експерт виділяє наступні показники та умови для ефективного здійснення агрооперацій, що дозволяють зменшувати собівартівсть продукції:
- оптимальна норма виливу - 6-8 л/га, що підтвердженна тривалими тестуваннями компанії;
- розмір краплі - 130-150 мкм, що добре кріпиться на рослині, проникаючи до листкової маси, без стікання;
- висота польоту 5 м при шириі захвату 8 м забезпечує рівномірне та ефективне розпилення розчину, без пропусків та смуг;
- рекомендована швидкість польоту не більше 8 м/c;
- швидкість вітру в діапазоні 3-5 м/c.
Наразі потенціал продуктивності компанії на добу складає 100 га, що дозволяє обслуговувати поля великих агрохолдингів, посилювати продовольчу безпеку країни загалом та сприяти збільшеному експорту культур.
Аналізуючи доціальність та ефективність застосування агродронів, фахівець відзначив, що: “Недостатній ефект від здійснення агроопрерацій дронами - це наслідок браку компетенцій самого оператора дрону”. Cаме тому компанія активно займається власним та партнерським навчанням з пілотування, забепзечуючи українських аграріїв не тільки якісними послугами, але й український ринок кваліфікаованими спеціалістами.
DroneUA дякує запрошеним експертам та учасникам оналйн-вебінару за активну дискусію та представлення релевантного досвіду передових компаній. Вже сьогодні представлені дослідження та запропоновані підходи модернізують українську агрогалузь, дозволяючи аграріям не лише зберігати високу якість продукції, але й значно знижувати операційні витрати, що особливо важливо в умовах зростання світових викликів та конкуренції на ринку олійних культур.
