Торф’яні пожежі належать до найбільш складних і небезпечних типів надзвичайних ситуацій в Україні. На відміну від відкритих загорянь, вони мають прихований характер, поширюються під землею, можуть тривати тижнями й створюють одночасну загрозу екології, населеним пунктам і безпеці особового складу рятувальних служб. Обмежена видимість процесів горіння суттєво ускладнює оцінку масштабів пожежі та прийняття оперативних рішень.
У відповідь на ці виклики Державна служба надзвичайних ситуацій України розпочала впровадження безпілотних технологій як інструменту оперативної аеророзвідки та підтримки рішень під час ліквідації торф’яних пожеж.
Одним із перших практичних прикладів такого підходу стала співпраця ДСНС України з DroneUA та науковими установами у Чернігівській області, зокрема, у селі Данівка Козелецького району було проведено повітряний моніторинг торф’яних пожеж із застосуванням безпілотного літального апарата, оснащеного тепловізійним обладнанням та відеокамерою високої роздільної здатності.
Ключовий виклик полягав у переході від фрагментарної інформації до системного, даних-орієнтованого підходу, який дозволяє:
- бачити реальні масштаби пожежі;
- виявляти приховані осередки горіння;
- зменшувати ризики для людей;
- підвищувати ефективність використання ресурсів.
У цьому проєкті DroneUA виступив системним інтегратором безпілотного рішення, поєднавши:
- авіаційну платформу;
- тепловізійні та оптичні сенсори;
- методики збору й інтерпретації даних;
- взаємодію між рятувальними підрозділами та науковими установами.
Завданням інтеграції було не лише виконання аерозйомки, а створення практичного інструменту підтримки прийняття рішень для підрозділів ДСНС у реальному часі із мінімізацією залученості людей, що знижуватиме ризик загрози життю.
Серед інших учасників проєкту:
- співробітники Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі;
- представники науково-дослідного центру інноваційних технологій УкрНДІЦЗ.
Проєкт передбачав:
- оперативну розвідку великих територій торфовищ;
- виявлення підземних осередків тління;
- порівняння наземних і повітряних методів тепловізійних вимірювань;
- надання рятувальникам об’єктивних даних для приоритетного гасіння.
Методологія
Проєкт передбачав паралельне застосування:
- наземної тепловізійної зйомки у далекому інфрачервоному діапазоні;
- повітряної тепловізійної та оптичної зйомки з БпЛА.
- Це дало змогу порівняти ефективність методів і сформувати об’єктивну картину стану торфовищ.
Поетапний процес реалізації
1. Вибір технології
Для виконання завдань була використана безпілотна платформа DroneUA, оснащена:
- тепловізійною камерою для виявлення прихованих осередків тління;
- відеокамерою високої роздільної здатності для візуального моніторингу.
Технологія дозволяла працювати в умовах обмеженої видимості та отримувати дані без прямого доступу до небезпечних зон.
2. Повітряна та наземна тепловізійна зйомка
У межах робіт проводилось паралельне вимірювання температури:
- за допомогою наземної тепловізійної зйомки в далекому інфрачервоному діапазоні;
- з використанням безпілотного літального апарата.
Такий підхід дозволив зіставити точність і ефективність обох методів у реальних умовах пожежі.
3. Виявлення осередків загорання
У процесі повітряного моніторингу було:
- ідентифіковано підземні осередки пожежі;
- зафіксовано діапазон температур від 55 до 200 °C на поверхні землі;
- проведено розвідку на загальній площі 70 гектарів.
Отримані теплові карти дозволили виявити ділянки, які зовні виглядали локалізованими, але фактично залишались активними.
4. Підтримка для підрозділів ДСНС:
На основі даних аеророзвідки експерти в режимі реального часу:
- вказували працівникам пожежної служби на ділянки, де гасіння необхідно проводити насамперед;
- формували об’єктивну картину загальної площі горіння торфовищ;
- допомагали коригувати тактику ліквідації пожежі.
Ефект для служби реагування
Використання безпілотних технологій у цьому сценарії забезпечило вимірювані переваги:
- Безпека — суттєве зменшення необхідності перебування рятувальників у зонах підвищеного ризику.
- Оперативність — скорочення часу на виявлення прихованих осередків тління.
- Точність — об’єктивна оцінка температури та реальних масштабів пожежі.
- Ефективність — концентрація техніки й людських ресурсів на критичних ділянках.
- Контроль ситуації — повна картина пожежі на великій території в режимі, наближеному до реального часу.
Висновок
Кейс застосування дронів під час торф’яних пожеж продемонстрував, що безпілотні технології є не експериментальним інструментом, а повноцінним елементом інфраструктури реагування на надзвичайні ситуації.
У цьому сценарії дрони не замінюють роботу рятувальників, а підсилюють її — забезпечуючи швидкість, точність і безпеку там, де ціна помилки вимірюється людським життям і масштабними екологічними втратами.
Системна інтеграція аеророзвідки, тепловізійних даних і аналітики створює основу для нової моделі реагування на пожежі, у якій рішення приймаються на основі даних, а не припущень.
Довідкова інформація про учасників проєкту:
DroneUA — міжнародна група компаній, що спеціалізується на інтеграції комплексних безпілотних технологій, робототехніки, аналітики даних та інженерних рішень у секторах безпеки, інфраструктури, енергетики та агропромислового комплексу.
Державна служба надзвичайних ситуацій України (ДСНС) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків.
УкрНДІЦЗ — наукова установа, що займається науково-дослідною діяльністю з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі — самостійна організація при Інституті Геологічних наук НАН України, що займається збором та інтерпретацією даних дистанційного зондування Землі, обробкою аерокосмічних зображень та підготовкою геоінформаційних продуктів.
