Наприкінці минулого тижня DroneUA провів експертний вебінар “Дрони в агро: повна трансформація бізнесу”. До події долучилися представники провідних компаній у галузі засобів захисту рослин, сервісного обслуговування та агровиробництва.
Протягом двох годин учасники події дізналися відповіді на найактуальніші питання напрямку агродронів. Почав вебінар співзасновник компанії DroneUA, Валерій Яковенко. У своїй доповіді він поділився підсумками сезону 2022 та розповів про плани на наступний рік. Так, за словами Валерія, попри складні умови ведення господарства, цього року попит на послуги внесення ЗЗР агродронами не зменшився, а навпаки – зріс. Це, у першу чергу, пов’язано з браком ресурсів для обробітку посівів за класичною технологією, а також неможливістю працювати наземною технікою в окремих регіонах. Завдяки дронам-обприскувачам у 2022 році Україна стала одним із лідерів за інтенсивністю використання агродронів у сільському господарстві та обробила близько 2 млн га.
Про те, як агродрони врятували майбутній урожай органічної лохини після деокупації Київщини розповів Іван Гречківський, власник підприємства Family Garden. Навесні фермер звернувся до DroneUA за допомогою й перше весняне внесення компанія провела саме там.
“Для нашого господарства агродрони стали єдиним рятівним рішенням, завдяки якому підприємство змогло провести сезон 2022 та зібрати врожай. Після деокупації Київської області заходити на плантацію наземною технікою було занадто ризиковано. Саме тому ми звернулися за допомогою до DroneUA. Компанія погодилася допомогти й саме там провела перше внесення ЗЗР дронами в умовах війни, доклавши максимум зусиль для того, щоб вчасно провести захист насаджень. Найбільше мене вразило те, що ми раніше робили внесення всією нашою технікою, і нам це займало від тижня до двох, у залежності від погодних умов, від речовин, які ми мали вносити, хлопці з дронами змогли зробити все це за декілька днів”, – ділиться спогадами власник господарства.
Після спілкування з аграріями, до вебінару долучилися представники компаній-виробників ЗЗР. Сергій Радчук та Микола Степаненко, регіональні технічні експерти Сингента Україна поділилися результатами дворічних випробувань внесення продуктів бренду агродронами на класичних культурах – ріпаку, кукурудзі та соняшнику й у яблуневих садах. Так, експерти розповіли про основні методики та параметри внесення, які вони досліджували під час внесення пестицидів дронами. Представники компанії у презентації на лакмусових папірцях продемонстрували покриття та ефективність розпилення препаратів БПЛА. За словами технічних експертів, дрони ефективно спрацювали на різних типах культур, покривши всю площу листка. Крім цього, як Сергій Радчук та Микола Степаненко у своїх виступах зауважили, що попри виклики, які постають при роботі агродронами, у наступному сезоні планується проведення нових досліджень та тестування нових продуктів і програмного забезпечення для підвищення ефективності внесень ЗЗР дронами.
Наступними до вебінару долучив Сергій Богомаз, керівник агрономічної служби та відділу технічного маркетингу бренду “Агрохімічні технології”. Експерти зазначили, що також вже понад 2 сезони досліджують ефективність технології внесення ЗЗР дронами. За словами агронома, у компанії є три головні напрямки досліджень, які викликають найбільше питань щодо ефективності, через свою технологічну складність. Серед них – внесення ґрунтових та страхових гербіцидів, а також внесення фунгіцидів по колосу. Сергій Богомаз також зазначив, що у планах на 2023 рік – власно розроблені методичні матеріали з внесення ЗЗР дронами, на основі проведених досліджень.
Під час вебінару окрема увага була приділена професійності сервісних команд або спеціалістів, які займаються обслуговуванням агродронів у господарствах. Так, Ярослав Федоришин, співзасновник сервісної компанії DronAgronom розповів, що мати дрона в господарстві недостатньо, для того, аби він допомагав підвищувати його ефективність.
“Агродрони – це бізнес, який потребує розвитку. Недостатньо лише купити дрона. Важливо заглибитися у тему, бути зацікавлений у тому, щоб розвиватися, вміти обслуговувати агродрони та підвищувати свій професіоналізм. Для того, щоб агродрони дійсно працювали на користь вашого господарства, необхідна якісна підготовка спеціалістів та зацікавленість у розвитку в цій галузі, сьогодні це важливо”, – зазначає Ярослав Федоришин.
Експерт також наголосив на тому, що великим господарствам краще й економічно вигідніше звертатися за послугами до професійної сервісної команди, яка зможе повністю закрити весь об’єм необхідних на посівах робіт у чіткі строки. Компанії, які надають послуги з внесення ЗЗР дронами не лише заощаджують часові ресурси компанії, а й захищають від появи можливих ризиків, серед яких некомпетентність спеціалістів та неврегульованість ринкових відносин між агровиробником та сервісною командою.
Про те, де фермерам шукати вільні ресурси для внесення ЗЗР дронами, а власникам дронів знаходити замовлення розповів Валерій Яковенко. У своїй доповіді він розповів про AgTech-стартап – FarmFleet, розроблений в умовах війни. FarmFleet – інноваційна онлайн-платформа, функціонал якої дозволяє планувати всі технологічні операції на полях, шукати та знаходити замовників/виконавців для надання послуг обробітку посівів дронами, а також вести цифровий документообіг онлайн.
“Проєкт FarmFleet є українською розробкою, але амбіції та погляд є глобальними. Тобто продукт планує охопити іноземні ринки та вже на них вийти. Продукт FarmFleet створений для менеджменту сервісних компаній, і один із цільових ринків – це США, і ми вже впевнено рухаємося для виходу на цей ринок. Так, Олександр Хижняк та Володимир Гаплік, співзасновники платформи FarmFleet, протягом останнього місяця провели ряд ділових зустрічей у США, під час яких презентували AgTech-стартап та вже отримали певні напрацювання на основі цих зустрічей”, – зазначає Валерій Яковенко.
Агродрони повністю змінили підходи до ведення ринкових взаємовідносин у галузі: від ЗЗР та появи нових технологій до професійного розвитку та ІТ-рішень для агробізнесу. Детальніше про всі зміни ви можете дізнатися у записі онлайн-вебінару:
