Минулого тижня на факультеті землеустрою відбувся Всеукраїнський науково-практичний онлайн-семінар на тему «Новий порядок топографічної зйомки в масштабах 1:5000-1:500. Відповідність потребам землевпорядної галузі» за участю DroneUA.
Подія організували факультет землеустрою НАУ України, ВГО «Асоціація спеціалістів землеустрою України» та ГО «Земельна спілка України». Цей захід зібрав близько 60 представників вищих навчальних закладів, державних установ та організацій та приватних компаній у сфері геодезії та землеустрою України. Компанію DroneUA представляв співзасновник Февзі Аметов.
Запропонована до обговорення тема є надзвичайно актуальною. Насамперед, створення топографічних планів в Україні в масштабах 1:5000-1:500 виконується відповідно до Інструкції з топографічної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої Наказом Головного управління геодезії. та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 08.04.1998 № 56, не оновлювалося понад 20 років. Очевидно, що ця Інструкція не відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, технічному та технологічному оснащенню, стратегії розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, рівню розвитку галузей економіки.
До присутніх з вітальним словом звернувся декан факультету землеустрою Тарас Євсюков та представив учасників семінару. Після цього керівник факультету надав слово співорганізаторів. Від ВГО «Асоціація спеціалістів землеустрою України» виступив її голова Анатолій Полтавець. Він зазначив, що тема надзвичайно актуальна для землевпорядників та геодезистів, адже зараз існує невідповідність діючої Інструкції з топографічної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 сучасному рівню розвитку геоінформаційних технологій. Також він запропонував направити звернення до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо важливості вдосконалення нормативно-правового регулювання порядку топографічної зйомки та провести серію публічних обговорень окремих розділів вищезазначеного порядку для врахування пропозицій та зауважень професійної спільноти.
Першим з експертів запросили Ігоря Тревого — президента Громадської спілки «Українське товариство геодезії та картографії». Ігор Севірович, шановний експерт у колі геодезистів, адже понад 60 років присвятив розвитку геодезичної науки в Україні та є одним із розробників нового Порядку. У своєму виступі він зазначив, що Інструкція з топографічної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 застаріла для створення якісних топографічних планів. З її затвердження принципово змінилися погляди на топографічну зйомку: з'явилися нова техніка, нові технології геодезичних робіт, зросла точність зйомки. Без актуальної інформації просторової інформації про територію, без точних топографічних планів неможливе якісне планування, проектування та будівництво. Експерт підтримав пропозицію про публічне обговорення порядку денного топографічної зйомки в масштабах 1:5000-1:500.
Наступним до мікрофону запросили члена Ради Асоціації «Земельна спілка України», у минулому керівника найбільшого в Україні підприємства, яке займалося аерофотогеодезичними роботами, Петра Жолкевського. Свій виступ Петро Францович розпочав з того, що всі нормативно-правові акти, що регламентують виконання землевпорядних та кадастрових робіт, передбачають виконання топографо-геодезичних робіт із дотриманням вимог Інструкції з топографічної зйомки. У той же час, новий Порядок вимагає технічних та редакційних доопрацювань, оскільки в ньому зустрічаються неоднозначні тлумачення технологічних процесів, які не пов'язані між собою вимогами щодо точності створення рангу картографічної продукції. Після цього експерт прокоментував кожен пункт документа. Зокрема, необхідно доповнити нормативний документ, що обговорюється, рядом термінів, що використовуються в тексті, і дати їм однозначне тлумачення. Їх налічується близько двох десятків. Також прозвучало зауваження щодо неможливості розробки кошторису виконання топографо-геодезичних робіт, оскільки немає збірки цін. Необхідно уточнити щодо чого встановлюється значення середньої квадратичної похибки вимірювання, а також усунути протиріччя щодо визначень та розрахунків. Прозвучало зауваження щодо покладання відповідальності за проведення моніторингу знімальних робіт на органи місцевого самоврядування. Разом з тим, Петро Францевич зазначив, що в новому порядку є революційні підходи до побудови геодезичних мереж згущення, та наголосив на необхідності прийняття та загалом підтримав роботу проведену колективом розробників.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин у своїй доповіді зазначив, що топографічна зйомка важлива для землевпорядних досліджень, оскільки допомагає встановити місце розташування та характеристики будівель та споруд як об'єктів нерухомого майна, визначити місце розташування окремих режимних об'єктів, що викликають встановлення обмежень у використанні земель, визначити фактичні межі об'єктів землеустрою (земельних ділянок, земельних угідь) у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на території). Також оновлено картографічну основу вкрай необхідну для розробки комплексних планів просторового розвитку громад (вже починаючи з 2021 року).
До ключових проблем топографо-геодезичного забезпечення землеустрою, на думку Андрія Мартіна, належать: потреби точності встановлення кордонів, зміни систем координат, використання GNSS-мереж, оперативне картографування, умовні позначення для топографічних планів. Потім він представив результати опитування власників та користувачів земельних ділянок, точності визначення розташування поворотних точок меж земельних ділянок. Результати такі: межі пайових земельних ділянок, розташованих у полях, кожен четвертий власник паю хотів би встановлювати з точністю 0,02-0,20 м, кожен п'ятий - з точністю до 0,50 м, і ще для 40% прийнятною є точність до 1,00 м. Серед жителів ОТГ схожий розподіл відповідей: 25% віддали б перевагу точності від 2 см до 20 см, 30% — до півметра, і майже кожен четвертий погодився б на точність до 1 м. Представники підприємств оцінюють прийнятну точність меж пайових земельних ділянок у полях майже так само, як і представники інших аудиторій: майже дві третини (62%) згодні з тим, що точності до півметра цілком достатньо, причому більшість їх вважає достатньою точністю до 1 метра.
Щодо меж присадибних земельних ділянок, розташованих у населених пунктах, для кожної третьої (31%) серед власників паїв прийнятною буде точність 2-20 см, для кожного четвертого – до 50 см, і ще для третини – до 1 м. Серед мешканців ОТГ є очікування більшої точності для присадибних ділянок у населеному пункті, ніж для ділянки в полі: більше третини (39%) віддають перевагу точності від 2 см до 20 см, по чверті опитаних у ОТГ погодилися б на точність до 50 см (26%) або 1 м (23%). Представники підприємств ще більш прискіпливі: майже половина схиляється до того, що точність має бути до 20 см, і кожен п'ятий вважає, що точність має бути до 2 см. Лише 20% задовольняються точністю до півметра.
Перехід до нової Державної геодезичної референсної системи координат УСК-2000 в окремих випадках під час проведення землеустрою викликає проблеми для власників земельних ділянок, ставлячи під сумнів отримані ними права на земельні ділянки, що провокує прикордонні суперечки та непорозуміння.
Землевпорядна галузь потребує граничного спрощення нормативного регулювання застосування GNSS/RTK мереж при визначенні розташування. Наразі активно використовуються технології оперативного картографування з використанням БПЛА, які потребують офіційного визнання. Кадастровий план здебільшого відбиває об'єкти, які є топографічними, а умовні позначення їм вимогами для топографічних планів не передбачені. Вітчизняні умовні позначення для топографічних планів та карт досить складними, мають багато позамасштабних умовних знаків, які важко чи взагалі неможливо використовувати під час землевпорядного проектування. Складання комплексних планів просторового розвитку громад практично потребує специфічної електронної картографічної основи у якій окремі елементи мають відбиватися з точністю, відповідної різним масштабам топографічних карт.
Підсумовуючи свою доповідь, експерт підкреслив, що науково-технічний прогрес неможливо зупинити нормативно-правовими актами, тому, якщо певна технологія отримання геопросторової інформації вигідна та ефективна для проектувальника, її використовуватимуть на практиці, а звітні документи складатимуть «оскільки треба за інструкцією» .
Старший викладач кафедри фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» Борис Четверіков зазначив, що у новому Порядку є недоліки в розділах, що стосуються аерозйомки за допомогою БПЛА, оскільки ці передові методи використовуються також і під час виконання робіт із землеустрою.
Продовжив його думку один із засновників компанії Drone.ua Февзі Аметов. Він наголосив, що важливим пунктом у новому документі є принцип не обмежувати технічну сторону застосування нових засобів отримання даних. Оскільки щорічно з'являються нові технології та прилади. Після оприлюднення проекту нового Порядку будуть представлені конкретні пропозиції щодо її доопрацювання.
Директор Громадської організації «Всеукраїнська аеро-геодезична асоціація» Андрій Галайда у своєму виступі наголосив, що відсутність актуального нормативного документа – це спільна проблема. Наразі необхідно розробити такий документ, який би гарантував якість виконання топографічної зйомки та передбачав би відповідальність за порушення. Понад те, необхідно легалізувати використання БПЛА до створення топографічних планів. Це пожвавить ринок і дозволить краще розвивати галузь. Експерт запропонував після оприлюднення проекту Порядку провести низку круглих столів або окремих платформ для обговорення та максимально ефективної обробки.
В обговоренні активну участь взяли Тетяна Криштоп – заступник директора інституту «УкрНДПІцивілбуд», Олександр Підлісний – директор ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС», Іван Ковальчук – професор, завідувач кафедри геодезії та картографії НУБіП України та доцент цієї ж кафедри – Олексій Жук.
За результатами обговорених на семінарі питань до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було надіслано листа з відповідними пропозиціями.
