Команда українських вчених та науковці DroneUA отримали грант від National Geographic для проведення досліджень впливу міських зелених насаджень на клімат у містах України.
DroneUA братиме участь у роботах зі збору даних та проведення наукової аналітики спільно з Києво-Могилянською Академією, Центром Аерокосмічних досліджень, Інститутом ботаніки та Інститутом Біохімії НАН України.
Сучасні міста – це живий організм, який постійно росте та розвивається. З року в рік, зі збільшенням кількості населення виникає потреба у зміні інфраструктури, зберігаючи баланс впливу зелених міських зон на екологію міст.
Концепція Smart City передбачає використання інноваційних технологій для оперативного прийняття оптимальних рішень на основі великої кількості даних, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Населення міст України фактично не усвідомлює негативних наслідків зміни клімату у житлових зонах. В Україні існує проблема відсутності системних даних про потоки CO2 у великих містах і передмістях, які можуть бути корисними при оцінці викидів.
«Немає жодної бази даних для ухвалення рішень місцевими органами влади щодо вибору виду насаджень для тієї чи іншої території, що пом'якшило б наслідки зміни клімату в містах», — розповідає співавтор проекту, Тарас Казанцев .
Мета проекту – вирішити цю проблему , точно визначити як розмір та густота рослин впливають на зниження «хвиль тепла» у різних населених пунктах та містах.
Грант від National Geographic
Світова спільнота National Geographiс підтримує молодих вчених , які працюють у напрямках оцінки зміни, що відбуваються з нашою планетою. Дослідження зосереджені на змінах екосистем, які знаходяться під загрозами людського впливу та змін клімату.
National Geographic підтримав проект українців з метою розробки наукової основи для стратегічного планування адаптації міських зелених зон до зміни клімату в містах України, а також інших країн Східної Європи.
План досліджень
Учасники проекту вивчатимуть системний вплив міських зелених насаджень на формування мікроклімату (температура, вологість, концентрація CO2 ) у житлових районах Києва з використанням сучасних методів:
- Теплове картографування високої роздільної здатності з безпілотних літальних апаратів (дронів)
- Обробка та класифікація даних оптичних та теплових знімків, отриманих із супутників
- Оцінка фотосинтетичної активності паркових дерев Києва за допомогою портативних CO2 газоаналізаторів
- Довгостроковий вимір добової динаміки температури та вологості повітря в житлових районах за допомогою автономних датчиків
Результати:
Очікуваним результатом досліджень є створення аналітичної моделі, що дає змогу сформувати оцінку впливу зелених насаджень на міську інфраструктуру.
Дані, отримані під час експериментів, допоможуть визначити, які види дерев найефективніші для міст.
Міські комунальні підприємства отримають рекомендації щодо планування посадки та планування (види, щільність, типи озеленення тощо)
Національна та міська влада отримають можливість удосконалення законодавства з цієї проблеми.
Застосування отриманих результатів по всій країні та за кордоном
Застосування отриманих результатів досліджень, які проводяться у Києві, не обмежаться лише на столиці. За специфікою насаджень — Київ досить схожий на всі міста України.
«Ми збираємося розробити елементарну методику ухвалення рішень щодо озеленення та проведення подібних досліджень, яку зможуть використати абсолютно всі – як комунальні підприємства міста, так і ініціативні жителі українських міст», – каже Олександра Халаїм, керівник проекту .
Отримані результати у майбутньому можуть бути застосовані на території інших міст Східної Європи.
Досвід Climate Forum East
Все почалося ще 2016 року. Вчені отримали фінансування міжнародного фонду екологічних досліджень Climate Forum East. Тоді вдалося виконати низку наземних досліджень, зібрати інформацію за допомогою дронів та супутникових карток. Але оскільки це був перший подібний досвід наукових праць в Україні – результати були отримані лише для невеликої території, центральних паркових зон. Нинішній проект з National Geographic – це логічне продовження досліджень, які розпочато 2 роки тому, а масштаби нового проекту охоплюють територію всього Києва.
Наукова експертиза DroneUA
Дослідницькі роботи проводитимуться протягом трьох місяців. На технічній базі DroneUA вчені отримуватимуть теплові карти за допомогою дронів, а також надалі будуть забезпечені всіма можливостями їхньої обробки.
«Ми раді брати участь у складних дослідницьких проектах. У нас великий досвід використання дронів для отримання даних, створення карт, та науково-дослідної діяльності в обробці даних. Ми з радістю приєднуємося до подібних наукових проектів», - заявив співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко.
Вчені та організації, задіяні у проекті
Олександра Халаїм – керівник даного проекту, кандидат біологічних наук, директор ГО «Зелена Хвиля», старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Сторінка проекту на Фейсбук:
