Минулого тижня на конференції Large Farm Management (LFM) від УКАБ співзасновник DroneUA разом з іншими представниками великого агробізнесу, держави та технологічних компаній озвучили два найбільш інноваційні напрямки, в які сільське господарство України продовжить активно інвестувати кошти протягом наступних 5 років.
Перший напрямок — дрони-обприскувачі, які за 5 років вже сформували абсолютно новий ринок. У прогнозі на наступний період аналогічною тривалістю БПЛА та робототехніка стануть ще більш затребуванішими не лише в Україні, а й світі, при цьому, серед агровиробників відбудеться глобальний перехід до моделі сервісного обслуговування.
Сьогодні Україна вже лідер у Європі за кількістю агродронів — понад 1,5 тис. одиниць, із якими вже працює понад 100 сервісних команд. Агродрони завдяки своїй ресурсоощадності — це безальтернативне рішення для обробки посівів. Навіть попри складні умови, попит на послуги продовжує зростати, особливо в сезон десикації. Цього року на кінець сезону очікується результат у 2 млн га, оброблених агродронами, а це — вдвічі більше за показник минулого року.
«В Україні вже створено новий ринок, який в розрахунку проведення одного внесення дронами на площі у 20 млн га дозволить спродукувати додаткових $ 1,3 млрд. Для мінімального виконання цього ефекту потрібно 2,5 тис. бригад дронів, що складаються з 5 тис. спеціалістів. Внаслідок роботи з високотехнологічними технологіями, збору додаткового врожаю та економії витрат, 1 співробітник створює $ 200 тис. додаткового економічного ефекту!», — зазначає Валерій Яковенко.
Український аграрний ринок вже переходить на інноваційні програми, які зможуть оптимізувати процес агровиробництва та відмовитися від «ручного управління» та, як наслідок, забезпечити автоматизовану підтримку всіх операційних процесів та супровід клієнтів. В перспективі наступних кількох років агровиробники відмовляться тримати на своєму балансі величезні парки техніки, витрачати кошти на їх підтримку та амортизацію.
Одним із таких рішень є Ag-стартап, платформа FarmFleet — ефективний інструмент для налагодження комунікації між сервісними командами та агровиробниками. Платформа створює можливості для вчасного планування сезону та бронювання ресурсів для обробки посівів дронами-обприскувачами, без додаткових часових затрат підписання документів — весь документообіг можна вести одразу ж у системі. Завдяки FarmFleet агровиробники зможуть звільнити свій час для виконання більш стратегічних задач.
Другий напрямок — технології енергонезалежності. В умовах здорожчання та дефіциту енергетичних ресурсів підвищився попит на енергонезалежні ресурси серед гравців агроринку. Найближчим часом агробізнес шукатимете рішення, які допоможуть досягти їм повну енергетичну автономність, а кожен пересічний громадянин прагнутиме позбутися залежності від монопольного постачання електроенергії державою.
Технології енергонезалежності та агробізнес лише на перший погляд, несумісні речі. Але якщо подивитися на питання з підходу до сушки зерна – зв’язок між енергоефективними технологіями та сільським господарством стає очевидним. Валерій Яковенко зазначає, що підвищення вартості енергоносіїв та монопольна залежність від централізованого постачання електроенергії державою вже зараз починає ставити рамки для агробізнесу. Внаслідок цього агровиробники не мають власного “права голосу” на ціноутворення для енергоресурсів, через що витрати на них у собівартості продукції постійно підвищуватимуться. Крім того, сьогодні в Україні споживання електроенергії у 7 р. дешевше, ніж у Європі. Зважаючи на це, можна зробити висновок, що вартість на ресурс лише зростатиме, відповідно й цінник за сушіння зерна може “загнати” аграріїв у мінус.
Встановлення автономних локальних, навіть персональних систем енергонезалежності — ефективне рішення для цього питання. Альтернативні джерела енергії та потужні накопичувачі вже зараз інтегруються у бізнеси. Наприкінці 2021 року DroneUA розпочали роботу з технологіями енергонезалежності і вже зараз забезпечили присутність портативних зарядних станцій EcoFlow загальною ємністю більше 4 МВт/год. Вже до кінця цього року цей показник зросте до 7 МВт/год загальної накопичувальної спроможності.